Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Щороку 1 грудня в світі відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекцією) живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування.
В Україні випадки ВІЛ-інфекції почали фіксувати з 1987 року. Зараз ми знаходимося на другому місці в Європі за кількістю хворих. За даними Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД, близько 244 тисячі українців мають ВІЛ, з них близько 100 тисяч не знають про свою хворобу. За неофіційними даними, сьогодні в Україні ВІЛ-інфікованими є понад 1 % населення країни. На жаль, понад 50% нових випадків ВІЛ виявляють на 3-й чи 4-й клінічних стадіях, коли зупинити прогрес хвороби майже неможливо. Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській областях, м. Київ, Київській, Херсонській та Чернігівській областях.
Різниця між ВІЛ та СНІДом. Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який знищує імунну систему, спричинює розвиток злоякісних пухлин та інших уражень.
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Це ретровірус, який пригнічує імунну систему людини, вбудовуючись в ДНК людської клітини та блокуючи в ній функції захисту. Він вражає і поступово знищує певні клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту, це комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи людини. Тобто, СНІД є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції.
Стійкість вірусу ВІЛ у навколишньому середовищі. У зовнішньому середовищі ВІЛ не стійкий: при температурі +56°С він гине за 30 хв., при кип'ятінні – миттєво. Швидко гине при використанні дезінфікуючих засобів, під впливом 20% етанолу, ефіру, ацетону, 0,2% гіпохлориту натрію, 1% глютаральдегіду. Однак цей вірус відносно стійкий до іонізуючої радіації, ультрафіолетового опромінення й заморожування при мінус 70 °С.
У крові, призначеній для переливання, вірус проживає роки, а в замороженій сироватці його активність зберігається до 10 років.
Як передається ВІЛ? ВІЛ-інфекція передається:
- При статевому контакті (як гетеро-, так і гомосексуальному).
- Парентерально: під час процедури переливання крові або її компонентів; при проведенні ін’єкцій нестерильним медичним інструментарієм, у т.ч. у середовищі ін’єкційних наркоманів.
- Від матері до дитини. ВІЛ має здатність проникати через плаценту, тому зараження плоду може трапитися в період вагітності або при проходженні через родові шляхи. Як також, є реальний ризик передачі інфекції під час грудного годування.
Як не передається ВІЛ? Якщо серед знайомих вам людей є інфікована ВІЛ особа, потрібно знати, що інфекцією неможливо заразитися: під час чхання та кашлю; через поцілунок або обійми, через рукостискання; при користування спільним посудом чи столовими приборами, рушниками, постільною білизною; у випадку спільного користування туалетом чи ванною, в лазнях, басейнах, саунах; під час спільних занять спортом, при перебуванні в одному приміщенні; через укуси комах.
Ризик зараження ВІЛ. Вірогідність інфікування ВІЛ залежить від інфікуючої дози. Інфікуючою дозою для ВІЛ є 0,01 мл. крові. Важливо пам'ятати, що навіть великі концентрації вірусу не завжди призводять до зараження людини. Здорові, неушкоджені шкіряні покрови є непроникними для ВІЛ. Проте будь-які рани, пошкодження та слизові оболонки можуть стати відкритими «воротами» для проникнення ВІЛ до кровотоку і, відповідно, до чутливої клітини.
Симптоми захворювання на ВІЛ/СНІД
Клінічні ознаки захворювання ВІЛ інфекції з’являються впродовж 3-6 тижнів з моменту зараження, настає гостра гарячкова фаза. Симптоми ВІЛ у гострій гарячковій фазі такі: лихоманка; лімфовузли під пахвами та у паху збільшуються, утворюючи болісні припухлості; болісність в суглобах і м’язах; нездужання, сонливість, схуднення, втрата апетиту; блювання, нудота, пронос; зміни на шкірі: висипання, поява виразок. Тривалість гострої фази – до декількох тижнів. Важливо пам’ятати, що не кожна інфікована людина відчуває ці симптоми.
Після цього періоду у більшості ВІЛ- інфікованих настає безсимптомна фаза. Безсимптомна фаза має тривалий перебіг, може тривати до 10 років. При відсутності лікування ВІЛ чи внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи людини наступає кінцева стадієя ВІЛ-інфекції – СНІД.
Існує дві стадії СНІДу. Під час першої стадії маса тіла хворої людини зменшується на 10%, шкіра і слизова уражаються вірусами, грибками, бактеріями. Під час другої стадії маса тіла зменшується більше ніж на 10 %, з’являються проноси без видимих причин і/або підвищена температура, що тривають більше 1 місяця; розвиваються важкі неврологічні порушення тощо.
Діагностика ВІЛ
- Коли необхідно здавати тест на ВІЛ? Антитіла до ВІЛ починають вироблятися незабаром після зараження, але час їх появи залежить від багатьох чинників, зокрема, від стану імунної системи пацієнта й властивостей вірусу. Ранні антитіла до основних внутрішніх білків ВІЛ – можуть бути визначені на 3-6 тижні після імовірного інфікування, але найбільш імуногенними вважаються глікопротеїни, антитіла до яких, як правило, з'являються пізніше і визначаються у 98% інфікованих осіб.
У період вироблення антитіл до ВІЛ існує найбільший ризик передачі ВІЛ, оскільки в цей момент досягається максимальна концентрація вірусу в крові. Для ВІЛ-інфекції характерна наявність так званого «періоду вікна», коли антитіла до ВІЛ у сироватці крові відсутні або їхня кількість настільки незначна, що вони не виявляються сучасними імуноферментними тест-системами для визначення антитіл.
- Як часто потрібно проходити тест на ВІЛ? Рекомендується проходити скринінгові тести на ВІЛ під час звичайних регулярних медичних обстежень, на рівні з аналізами крові або сечі. Незважаючи на ці рекомендації, більшість людей проходять тестування на ВІЛ, якщо опинилися в групі ризику.
У зв'язку з цим, необхідно пройти тест на ВІЛ як мінімум раз на рік, якщо:
- Ви з кимось використовували одну голку / шприц при споживанні ін'єкційних наркотиків!
- Ви мали контакти з кров’ю та іншими біологічними рідинами ймовірно інфікованої людини (наприклад, використовували спільні шприци під час вживання ін’єкційних наркотиків або мали контакт з кров'ю або деякими секретами (слизом з піхви, грудним молоком, спермою, виділенням з ран, спинномозковою рідиною і ін.) хворих на ВІЛ - інфекцію;)
- У вас був незахищений секс (вагінальний, анальний або оральний) з партнером, який не знав про власний ВІЛ-статус.
- Можливі результати тестів. Серед однозначно позитивних і негативних результатів аналізів слід виділити категорію помилкових або сумнівних. Такі ситуації виникають у випадку, якщо була допущена помилка в лабораторних дослідженнях, або ж в організмі людини виробляються антитіла специфічного походження, схожі на антитіла до ВІЛ. Також існує можливість, що аналіз був зданий в період, коли імунна система ще не встигла відреагувати на впровадження вірусу належним чином, і концентрація антитіл занадто мала для визначення. Хибно-позитивні результати можуть спостерігатися у наступних випадках, при наявності: аутоімунних хвороб; сифілісу; злоякісних новоутворень системи крові; муковісцидозу; сказу; грипу; хронічних хвороб печінки; ниркової недостатності; вагітності або інших фізіологічних станах тощо.
*4. Види діагностики наявності ВІЛ-інфекції в організмі
В Україні стратегія діагностики ВІЛ-інфекції визначається Наказом МОЗ України № 794 від 05.04.19 р. «Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0698-19#Text. Згідно з чинним законодавством тестування на ВІЛ в Україні є добровільним (ніхто не може змусити вас проходити тестування на ВІЛ), безкоштовним, конфіденційним (інформація про результати тестування не розголошується третім особам), а за бажанням і анонімним (Ви маєте право не надавати відомості про свої персональні дані). Проходження тестування на ВІЛ в обов'язковому порядку супроводжується до- і післятестовим консультуванням.
Діагностика на наявність ВІЛ-інфекції може здійснюватися такими методами: експрес-тестування з застосуванням швидких тестів; імуноферментний аналіз (ІФА); ПЛР (полімерна ланцюгова реакція) тощо.
Тестування на ВІЛ можливе лише в умовах лабораторій, які атестовані для проведення цього виду дослідження оскільки для проведення дослідження необхідне спеціальне обладнання. Більш детальну інформацію про пункти тестування Ви можете дізнатись за телефоном Гарячої лінії 0 800 500 451, або ж в розділі «Довідник закладів» на сайті https://www.helpme.com.ua .
Профілактика ВІЛ
На жаль, на сьогоднішній день не існує дієвої вакцини проти ВІЛ. Щоб вберегти себе і своїх рідних, потрібно бути вкрай обережними і дотримуватися правил профілактики ВІЛ, що полягають у наступному:
- 1. Використання стерилізованого інструментарію (шприци, системи для переливання крові), хірургічних та стоматологічних інструментів як у медичних установах, так і в побуті під час різних маніпуляцій (манікюру, педикюру, татуювання, гоління тощо). Вірус СНІДу не стійкий, гине при кип’ятінні миттєво, при +56 С° – протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Проте спирт не знищує ВІЛ! Необхідно дотримуватися правил гігієни при користуванні туалетним приладдям, особливо такими, на яких може зберігатися слід крові (бритви, манікюрні ножиці і т.д.).
- Безпечний секс. Найчастіше – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Враховуючи цей факт, фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.
- 3. Обов’язкова перевірка донорської крові.
- 4. Якщо мати ВІЛ-інфікована, необхідно унеможливити грудне вигодовування дитини. Вагітні жінки, які перебувають під наглядом дільничних гінекологів, обов’язково здають аналізи на СНІД протягом першої та другої половин вагітності.
Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки антиретровірусної терапієї (АРТ).
*Із більш детальною інформацією можна познайомитись на сайті Проекту «Загальнонаціональна Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу» https://www.helpme.com.ua/ua/main / , задати питання по телефону гарячої лінії 0 800 500 451.
Колектив високопрофесійних спеціалістів надасть інформацію по всім регіонам України. Консультанти дадуть відповіді на найскладніші питання про профілактику та діагностування ВІЛ-інфекції та туберкульозу, психологи допоможуть повернути надію та повірити в себе і своє майбутнє, а лікарі-інфекціонисти розкажуть про сучасні способи лікування та можливості отримання безкоштовної антиретровирусної терапії.
Матеріал підготовлено методистом ЦМК (безпеки життєдіяльності населення) НМЦ ЦЗ та БЖД м. Києва Наталією ІЛЬЧЕНКО
При написанні статті використана інформація сайтів
https://moz.gov.ua, https://www.phc.org.ua , https://www.helpme.com.ua , http://www.ifp.kiev.ua/doc/people/vil-pop/vil-pop2.htm